Старший тренер молодіжної збірної Радянського Союзу Валентин Ніколаєв, який був присутній на грі вчорашніх суперників, сказав після зустрічі:

– Мій приїзд до Харкова пов'язаний перш за все з переглядом двох гравців молодіжної збірної країни – Валентина Крячка і Віктора Каплуна. На мій погляд, хлопці зараз перебувають в хорошій формі, їх грою я задоволений. Стосовно матчу, то при такій одноманітності ведення гри важко протаранити оборону суперника, потрібні більш різноманітні тактико-технічні прийоми.

Що ж, із наставником не можна не погодитись. Протягом усієї гри харків’яни докладали багато зусиль для взяття воріт миколаївців, але зробити цього їм, на жаль, так і не вдалося, хоча гольових моментів у першому таймі було чимало. Правда, треба віддати належне голкіперові «Суднобудівника» Балану, який взяв кілька важких м’ячів. Так, ні Шопін, ні Животиков, ні Берников не можуть у прямокутнику воріт знайти щілину. А щоб знайти її, треба удари наносити несподівано. Часу ж для цього у «Металіста» не було, бо миколаївці зустрічали харків’ян по всьому полю. І це ставало великою перешкодою нашим землякам на шляху до воріт. Страж «Суднобудівника» легко відгадував нехитрі комбінації харків’ян і завжди був напоготові.

Із заміною Шопіна правий фланг у господарів поля оголився, і спроба керівників команди компенсувати його за рахунок резервів не внесла особливої гостроти в передній лінії атак. А через центр прорватися було нелегко у зв’язку з великою скупченістю суперників біля штрафного майданчика. Раз так, гості не залишали часу «Металістові» для міркувань. Вони швидко гасили навальні атаки харків’ян, удари яких здалеку були не такими небезпечними, а при можливості навіть контратакували. Запам’ятався епізод, коли господарі поля, порушивши правила неподалік штрафного майданчика виставили «стінку». М’яч, посланий Ліднеєм, летів у ліву «дев’ятку», але Двурєченський у відчайдушному кидку зумів перевести його на кутовий.

Врешті-решт, завдання, поставлене керівництвом «Суднобудівника» (відібрати очко у «Металіста»), було виконано. У нас же, на мій погляд, ні. Отже, друга нульова нічия наших земляків підряд. А глядачі вже скучили за голами. Можливо, вони побачать їх 17 жовтня, коли харків’яни зіграють раніше пропущений матч першого кола х армійцями столиці України.